гуманний

Значення в інших словниках

1. гуманний — Прикметники гуманний, гуманістичний, гуманітарний ведуть своє походження від кореня латинського humanus – “людяний, людський”. Перший з них використовується для характеристики тих, хто уважний, чуйний, дбайливий у ставленні до інших. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. гуманний — гума́нний прикметник Орфографічний словник української мови
3. гуманний — ГУМАННИЙ – ГУМАНІСТИЧНИЙ – ГУМАНІТАРНИЙ Гуманний. Людяний у своїх діях і ставленні до інших людей. Вж. зі сл.: командир, погляд, діяльність, література, мета, мораль, тенденція, рішення, ставлення, суспільство, дії, люди, принципи, умови. Гуманістичний. Літературне слововживання
4. гуманний — Людяний, людолюбний, ур. чоловіколюбний; (- серце) людський; (володар) не жорстокий, не суворий. Словник синонімів Караванського
5. гуманний — [гуман:ией] м. (на) -н :ому /-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
6. гуманний — -а, -е. Людяний у своїх діях і ставленні до інших людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. гуманний — Людяний Словник чужослів Павло Штепа
8. гуманний — див. Добрий Словник синонімів Вусика
9. гуманний — гума́нний (лат. humanus) людяний у своїх діях і ставленні до інших людей. Словник іншомовних слів Мельничука
10. гуманний — ЛЮ́ДЯНИЙ (уважний, чуйний до інших людей), ГУМА́ННИЙ, ЩИ́РИЙ, ЛЮ́ДСЬКИ́Й, ЛЮДИНОЛЮ́БНИЙ, ЧОЛОВІ́ЧНИЙ заст., ЛЮДНИ́Й діал. Найбільше товаришувала (Зоня) з ученицею Галею, дочкою місцевого поштаря, .. чоловіка дуже людяного і вразливого на людську нужду (О. Словник синонімів української мови
11. гуманний — Гума́нний, -на, -не (лат. humanus) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. гуманний — ГУМА́ННИЙ, а, е. Людяний у своїх діях і ставленні до інших людей. [Любов:] О, ви чулий, гуманний приятель! (Л. Укр., II, 1951, 75); // Пройнятий турботою про благо людини. Словник української мови в 11 томах