дебет

рос. дебет

(від латин. debet — він винен, повинен) — 1. Ліва сторона бухгалтерського обліку, де відбиваються господарські операції: у прибутковій частині — всі надходження по рахунку; у витратній — всі витрати по рахунку. 2. У приходно-видаткових книгах — рахунок надходжень і боргів даній юридичній особі. 3. Борг, заборгованість з погашення (неповернення) кредиту.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дебет — де́бет іменник чоловічого роду рахунок Орфографічний словник української мови
  2. дебет — Борг Словник чужослів Павло Штепа
  3. дебет — Де́бет, -ту, -тові (лат. debet) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дебет — (англ. debit) ліва сторона рахунка бухгалтерського обліку, яку використовують для відображення господарських операцій. Запис кожної суми на д. певного рахунка повторюють у кредиті інших рахунків, що зумовлено методом подвійного запису. Економічний словник
  5. дебет — -у, ч. Назва лівої сторони бухгалтерського рахунка, куди заносяться всі одержувані цінності, а також усі борги і видатки, які числяться за даним рахунком; прот. кредит. Дебет і кредит. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. дебет — дебет – дебіт Дебет – лівий бік бухгалтерського рахунка. За дебетом і кредитом. Дебіт – кількість газу або рідини (об’єм), яка виходить з джерела за одиницю часу. Дебіт свердловини – 200 кубічних метрів на годину. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  7. дебет — ДЕ́БЕТ, у, ч. Назва лівої сторони бухгалтерського рахунка, куди заносяться всі одержувані цінності, а також усі борги і видатки, які числяться по даному рахунку; протилежне кре́дит. Словник української мови в 11 томах
  8. дебет — де́бет (від лат. debet – він винен) лїза сторона бухгалтерського рахунку, на якій відображають господарські операції. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. дебет — ДЕБЕТ – ДЕБІТ Дебет, -у. Ліва сторона бухгалтерських рахунків, куди заносяться всі одержувані цінності, а також усі борги й видатки, які числяться по даному рахунку: дебет і кредит. Дебіт, -у. Літературне слововживання