дефект

рос. дефект

(від латин. defectus — недолік) — пошкодження, вада, недолік, відхилення від норми.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дефект — Дефе́кт, -ту, -тові; -фе́кти, -ктів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. дефект — [деифект] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. дефект — (ФІЗИЧНИЙ АБО РОЗУМОВИЙ) – цей термін відкидається самими інвалідами як принижуючий. Тому замість нього часто використовують термін ураження. англ. disability / handicap; нім. Mangel (physisch oder geistig) m –s, ¨; угор. defekt / hiba; рос. дефект (физический или умственный). Словник із соціальної роботи
  4. дефект — ВА́ДА (негативна ознака кого-, чого-небудь; те, що є невигідним, незручним для когось), НЕДО́ЛІК, ХИ́БА, ДЕФЕ́КТ книжн., МІ́НУС книжн., ГАНДЖ розм., ПОРО́К розм., ПРОГА́ЛИНА рідше, ПРОВИ́НА рідше, БОЛЯ́ЧКА розм. рідше, НЕДОСТА́ЧА розм. Словник синонімів української мови
  5. дефект — див. вада Словник синонімів Вусика
  6. дефект — Вада, ганджа, ганч, брак, шварунок, збиток, прогал, прогалок, недогляд, помилка, див. недолік, пробіл Словник чужослів Павло Штепа
  7. дефект — Вада, хиба, ҐАНДЖ, недолік, мінус, порок, щербина, ґанджа, ід. слабке місце, ахіллова п'ята; (у праці) недоробка, недогляд; (у машині) несправність. Словник синонімів Караванського
  8. дефект — -у, ч. Вада, недолік, хиба, пошкодження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. дефект — ДЕФЕ́КТ, у, ч., книжн. Вада, недолік. Зненависть до тої фігури гострила мою увагу. Я смакую її хиби, дефекти тіла, маленьку душу, безсилий розум (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  10. дефект — дефе́кт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  11. дефект — Дефект — defect, flaw — *Defekt, Fehler, Mangel – вада, хиба, недолік, пошкодження. Гірничий енциклопедичний словник
  12. дефект — дефе́кт (від лат. defectus – недолік) вада, хиба, недолік, пошкодження. Словник іншомовних слів Мельничука