дискреційний дохід

рос. дискреционный доход

частина чистого доходу споживача, яка залишається після неминучих витрат (сплати податків, затрат на задоволення найнеобхідніших життєвих потреб тощо). Такий остаточний дохід витрачається на власний розсуд споживача і в цьому розумінні є вільним.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me