довірчий власник

рос. доверительный собственник

особа, яка дістала у тимчасову власність майнові цінності від іншої особи — власника з правом керування і розпорядження цими цінностями, право передавати третім особам (бенефіціаріям) таким чином і у тих межах, які визначені установчою угодою.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me