довірчий власник
рос. доверительный собственник
особа, яка дістала у тимчасову власність майнові цінності від іншої особи — власника з правом керування і розпорядження цими цінностями, право передавати третім особам (бенефіціаріям) таким чином і у тих межах, які визначені установчою угодою.
Джерело:
Eкономічна енциклопедія
на Slovnyk.me