економіко

рос. экономикс

(від грец. oikonomike, букв.- мистецтво ведення домашнього господарства) — суспільна наука, яка вивчає поведінку окремих осіб, груп людей у процесі організації виробництва, розподілу, обміну та споживання створених благ з метою задоволення власних потреб, використовуючи для цього наявні обмежені ресурси. Це економічна наука, що вивчає теоретичні основи становлення і розвитку економіки, являє собою викладення основ сучасної економічної теорії. Створена працею кількох поколінь найвидатніших вчених-економістів Західної Європи і США, представлена багатьма науковими школами, випробувана протягом останнього століття. Вона базується на ринковій теорії і практиці. Основою предмета "Е." служить теорія попиту і пропозиції, досягнення ринкової рівноваги, ринкова конкуренція, дії (поведінка) виробників і споживачів ринку. Це не політекономія у трактуванні радянських економістів, але й не галузева чи функціональна економіка. У класичному розумінні поділяється на макроекономіку і мікроекономіку. Курс Е. відповідає на такі пов'язані між собою питання: 1) що виготовляти, які матеріальні блага, товари, послуги, у якій кількості та якої якості, аби вони найбільше відповідали потребам ринку і попиту споживачів; 2) з якими витратами, за допомогою яких технологій, якими силами, потужностями, енергетичними засобами ці товари мають виготовлятись для забезпечення споживачів; 3) для яких споживачів і у якій кількості ці товари виготовляються і призначаються.