економічні закони

рос. экономические законы

беззаперечні, об'єктивні, стійкі, незмінні, тривалі причинно-наслідкові зв'язки і взаємозв'язки економічних явищ, дій, що проявляються у процесі виробництва, розподілу, обміну, нагромадження і споживання матеріальних благ, послуг на різних ступенях розвитку суспільства. Вони є об'єктивними, оскільки виникають, проявляються, розвиваються і діють незалежно від волі і свідомості людей. На відміну від фізичних, Е.з. не володіють властивістю всеосяжності і не ідентичні з законами природи, їх не слід ототожнювати і з юридичними (політико-адміністративними) законами, які приймаються, змінюються чи скасовуються людьми. Але люди здатні їх пізнати й застосовувати у матеріальному житті, господарській діяльності, загалом керувати економічними процесами. Це закони виробничо-господарської діяльності, без якої і за межами якої ці закони не існують. Е.з. не властивий абсолютний характер; окремі люди, групи людей можуть у ході своєї економічної діяльності відхилятись від норм, правил, передбачених Е.з, Вони вивчаються і виявляються економічною наукою і бувають загальнодіючими, особливими, специфічними, стадіальними. Широковідомими Е.з. є закон попиту і пропозиції, закон зростання потреб.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me