екстраполяція

рос. экстраполяция

(від латин. extro — поза, polio — пригладжую, обробляю) — поширення кількісних характеристик і висновків, одержаних в результаті вивчення соціально-економічних явищ та процесів досліджуваної сукупності, на іншу однорідну сукупність або на інший час. Е. в просторі ґрунтується на вибірковому спостереженні, результати якого поширюють на сукупність в цілому (напр., при бюджетних обстеженнях). Е. в часі полягає в поширенні виявлених за відомий період тенденцій на інший період. При цьому Е. буває перспективною (при визначенні чогось на майбутнє) і ретроспективною (спрямованою в минуле). Найпростішими методами виявлення існуючих тенденцій при Е. є вирівнювання рядів динаміки, визначення середніх темпів зростання виробництва, встановлення форми зв'язку на основі кореляційних обчислень.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екстраполяція — екстраполяція, род. екстраполяції (від лат. extra – над, понад; polio – виправляти, змінювати) поширювати висновки, одержані щодо однієї частини якоїсь системи, на іншу частину тієї самої системи. Фізико-технічний словник-мінімум
  2. екстраполяція — екстраполя́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. екстраполяція — Экстраполяция — extrapolation — Extrapolation — наближене знаходження за рядом даних значень функції інших її значень, що містяться поза цим рядом. Гірничий енциклопедичний словник
  4. екстраполяція — -ї, ж. 1》 Поширення висновків, одержаних із спостереження над однією частиною явища, на іншу його частину. 2》 мат. Обчислення за рядом даних значень математичного виразу інших його значень, які перебувають поза цим рядом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. екстраполяція — (англ. еxtrapolation) метод прогнозування тенденцій, в основі якого лежить впровадження ліній, тенденцій за межами кінцевої точки почасового ряду. Економічний словник
  6. екстраполяція — екстраполя́ція (від екстраполювати) 1. Наближене знаходження за рядом даних значень функції інших її значень, що містяться поза цим рядом. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. екстраполяція — ЕКСТРАПОЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. 1. книжн. Поширення висновків, одержаних із спостереження над однією частиною явища, на іншу його частину. 2. мат. Обчислення за рядом даних значень математичного виразу інших його значень, які перебувають доза цим рядом. Словник української мови в 11 томах