1. Eкономічна енциклопедія

ерудит

рос. эрудит

(від латин. eruditus — освічений, вчений) — людина всебічно обізнана, освічена з широкого кола знань, з багатьох галузей науки, культури, теорії, практики.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ерудит — Знавець, вчений, дока, жм. розумака; ІР. всезнавець, всезнайко, ходяча енциклопедія. Словник синонімів Караванського
  2. ерудит — ЗНАВЕ́ЦЬ (людина, що володіє глибокими знаннями в якійсь галузі, має тонкий смак і т. ін.), ДО́КА розм., ДО́ЙДА розм., ЗНА́ЙКО рідше, ВСЕЗНА́ЙКО (УСЕЗНА́ЙКО) ірон., БАГАТОЗНА́ЙКО ірон., ПРОФЕ́СОР жарт.; ЕРУДИ́Т (той, хто має велику ерудицію). Словник синонімів української мови
  3. ерудит — еруди́т (від лат. eruditus – освічений, вчений) людина, що має глибокі, різносторонні знання. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. ерудит — див. розумний Словник синонімів Вусика
  5. ерудит — Мудрець, знавець, великонауковець, високонауковець Словник чужослів Павло Штепа
  6. ерудит — -а, ч. Той, хто має велику ерудицію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. ерудит — Еруди́т, -та; -ди́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ерудит — еруди́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  9. ерудит — ЕРУДИ́Т, а, ч., книжн. Той, хто має велику ерудицію. [М.] Рильський — поет-ерудит, людина великої культури (Іст. укр. літ., II, 1956, 400). Словник української мови в 11 томах