задача

рос. задача

у режимі мультипрограмування і мультипроцесорної обробки: одна або більше послідовних команд, що обробляються керуючою програмою обчислювальної машини.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задача — Зада́ча і рідше завда́ча, -чі, -чі, -чею; за(в)да́чі, за(в)да́ч Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. задача — ЗАДА́ЧА, і, ж. 1. Питання (перев. математичного характеру), яке розв’язується шляхом обчислень за визначеною умовою. Вчителька Галина Борисівна викликала учнів до дошки, і вони розв’язували задачі (Донч. Словник української мови в 11 томах
  3. задача — Задача, -чі ж. Задача. К. Гр. 102. Словник української мови Грінченка
  4. задача — зада́ча іменник жіночого роду питання, перев. математичного характеру, яке розв'язується шляхом обчислень за визначеною умовою; доручення, завдання — розм., рідко Орфографічний словник української мови
  5. задача — Завданка, завдання, див. проблема Словник чужослів Павло Штепа
  6. задача — зада́ча шк. завдання (ст): Не міг іти на вулицю з хлопцями, треба було ще зробити задачу з мови (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. задача — -і, ж. 1》 Питання (перев. математичного характеру), що розв'язується обчисленнями за визначеною умовою. Коректна задача — задача, що задовольняє вимоги коректності: розв'язок якої визначається однозначно. 2》 Проблема, що підлягає аналізу та розв'язанню. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. задача — ЗАВДА́ННЯ (визначений, спланований обсяг роботи і т. ін.), ЗАДА́ЧА розм. рідко. — Задача наша бойова зараз така — розшукати партизанів (А. Головко). ЗАВДА́ННЯ (справа, доручена комусь для виконання), НАРЯ́Д, ЗАГА́ДУВАННЯ, ЗАДА́ЧА розм. рідше, ЗА́ГАД розм. Словник синонімів української мови
  9. задача — [задача] -ч'і, ор. -чеийу Орфоепічний словник української мови