закон грошового обігу

рос. закон денежного обращения

об'єктивний економічний закон товарного виробництва, за яким визначають кількість грошей, необхідних для обігу з метою нормального функціонування економіки. Кількість грошей, що функціонують як засіб обігу, визначають відношенням суми цін товарів до числа оборотів однойменних одиниць грошей. Оскільки гроші виконують не тільки функцію засобу обігу, а й функцію засобу платежу, на величину маси грошей впливає ряд додаткових факторів, а саме: продаж товарів у кредит, взаємне погашення платежів, сума платежів, за якими настав строк оплати.