заробітна плата

рос. заработная плата

форма оплати праці робітників і службовців підприємств, фірм, компаній, установ державної і недержавної форм власності. Це частина національного доходу, яка відшкодовує затрати, необхідні для праці, і є головним джерелом матеріальних засобів для відтворення робочої сили. Розподіляється в грошовій формі між працівниками відповідно до кількості і якості затраченої праці. З.п. є одним з економічних важелів, через який здійснюється стимулювання праці, виражає економічні відносини між суспільством у цілому і окремими виробниками, а також між підприємством та його працівниками. Основними формами З.п. є почасова і відрядна, які, в свою чергу, мають ряд різновидностей: пряма почасова, почасово-преміальна, пряма відрядна, відрядно-преміальна, від-рядно-прогресивна та ін. Розрізняють грошову або номінальну З.п., що є сумою грошей, одержаних працівником за свою працю, і реальну З.п., тобто Сукупність життєвих засобів (предметів споживання і послуг), які працівник може придбати на зароблені гроші.