касова готівка

рос. наличные деньги в кассе

1. Гроші, які є у касах підприємств, організацій, кредитних та інших установ для забезпечення власних потреб. 2. Готівка, одержана від торгівлі або надання послуг, які надалі належить здати в банк. З дозволу банку вони можуть використовуватись для перехідних лишків готівки (в межах ліміту). Готівку для потреб підприємств, установ банк видає на певні цілі й у встановлені строки платежів у межах лишку на розрахункових поточних рахунках, а на деякі потреби банк видає готівку з позичкових рахунків. Щоденний лишок К.г. лімітується. Готівку, яка перебільшує встановлений ліміт, здають у банк. Винятком є гроші, призначені для видачі заробітної плати й стипендії, що їх підприємства, організації та установи мають право зберігати в своїх касах понад встановлені ліміти протягом трьох днів з для одержання з банку. Норми витрачання готівки з виручки й ліміти К.г. встановлюють на кожний рік з участю керівників підприємств, організацій та установ, для чого в банк подається заява-розрахунок.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. касова готівка — (англ. саsh) гроші готівкою, що знаходяться в касах підприємств, організацій, установ, банків тощо. В касах к. г. з’являється за рахунок надходжень у вигляді виручки готівкою від реалізації товарів, включаючи послуги... Економічний словник