каста

Значення в інших словниках

1. каста — ка́ста іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. каста — (відособлена) секта, група, верства, прошарок; (кліка) камарилья, мафія. Словник синонімів Караванського
3. каста — -и, ж. 1》 В Індії та інших країнах Сходу – замкнена суспільна група, члени якої зв'язані походженням, заняттям та своїм правовим станом. 2》 перен. Замкнена суспільна група, що зберігає свою відокремленість і привілеї. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. каста — КА́СТА, и, ж. 1. В Індії та деяких інших країнах Сходу – замкнена суспільна група, члени якої пов'язані походженням, заняттям та своїм правовим станом. Словник української мови у 20 томах
5. каста — ка́ста (португ. casta – рід, походження, від лат. castus – чистий) 1. Замкнена група людей, місце якої у виробничому і суспільному житті визначено певними звичаями і законами. Для К. характерна ендогамія, сувора регламентація відносин тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
6. каста — Замкнена суспільна група, яка спирається на успадкування приналежності до к., охороняється правовими та релігійними привілеями, займає усталені позиції в соціальній ієрархії. Універсальний словник-енциклопедія
7. каста — КА́СТА, и, ж. 1. В Індії та інших країнах Сходу — замкнена суспільна група, члени якої зв’язані походженням, заняттям та своїм правовим станом. В Індії були стани — касти, наприклад, жерців, воїнів, селян (Нова іст., 1956, 21). 2. перен. Словник української мови в 11 томах