клан

рос. клан

1. Невелика соціальна група людей, члени якої взаємодіють один з одним більше, аніж з іншими людьми, об'єднаннями. 2. У шотландців та ірландців родова община. 3. Переносно — рід або група згуртованих у бізнесових, політичних або побутових відношеннях родичів. 4. Група згуртованих у спільних справах злочинного характеру осіб.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клан — I -у, ч., іст. 1》 Родова громада, рід (спочатку в кельтських племен). 2》 перен. Про групу осіб, пов'язаних сімейними, діловими і т. ін. стосунками. Злочинні клани. II -у, ч. Те саме, що ку-клукс-клан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. клан — КЛАН, у, ч., іст. Родова громада, рід (спочатку в кельтських племен). Кельтський клан; Залишки клану в шотландців та ірландців; // перен., жарт. Про родину. Прости, що зараз тут кінчу.. Бувай здорова, люба, дорога мамочко! Міцно цілую тебе і весь наш клан (Л. Укр., V, 1956, 199). Словник української мови в 11 томах
  3. клан — Патріархальна родова спільнота у ірландців і шотландців; також назва роду в зх. етнографічній літературі; в переносному значенні група осіб, які підтримують один одного. Універсальний словник-енциклопедія
  4. клан — (від гельськ. clann — рідня, потомство) у кельтських народів (шотландців, ірландців та ін.) назва родової групи, члени якої мали ім'я предка — етоніма з додаванням слів "син" (Мак) у шотландців і ірландців (напр., Мак-Леннан) або "онук" (О') у ірландців (напр., О'Хара) Словник іншомовних соціокультурних термінів
  5. клан — [клан] -ну, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  6. клан — КЛАН, у, ч. 1. іст. Родова громада, рід (спочатку в кельтських племен). Усі досвідчені моряки, всі родом з графства Думбартон, усі діти орендарів, вони створили на борту яхти справжній клан завзятих шотландців (Т. Воронович, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
  7. клан — клан іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  8. клан — Рід Словник чужослів Павло Штепа
  9. клан — (від гельського clann – нащадок) 1. У шотландців та ірландців родова община. 2. Переносно – рід або група згуртованих у господарському й побутовому відношеннях родичів. Словник іншомовних слів Мельничука