клерк

Значення в інших словниках

1. клерк — клерк іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. клерк — анал., службовець, КАНЦЕЛЯРИСТ, конторник, писарчук. Словник синонімів Караванського
3. клерк — -а, ч. Конторський службовець, діловод; конторник. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. клерк — КЛЕРК, а, ч. 1. іст. У Західній Європі за середньовіччя – духовна особа. У середньовічній Франції і Англії клерки вагомо впливали на суспільне життя (із журн.). 2. Конторський службовець, справочинець; діловод; конторник. Словник української мови у 20 томах
5. клерк — (англ. clerk, франц. clerc, від лат. clericus – духовна особа) 1. В Західній Європі за середньовіччя духовна особа. Пізніше так називали всяку письменну людину, переписувача тощо. 2. В Англії і США конторник, діловод. 3. У Франції, Бельгії, Голландії діловод, стажист при нотаріусі. Словник іншомовних слів Мельничука
6. Клерк — (Klerk) Фредерик Віллем де, нар. 1936, політик ПАР, юрист; 1989-94 президент і глава уряду, з 1994 віце-президент; діяч Національної партії (з 1989 гол.); 1990 започаткував законну ліквідацію расової сегрегації та відхід від політики апартеїду; Нобелівська премія Миру 1993 спільно з Н. Манделою. Універсальний словник-енциклопедія
7. клерк — КОНТО́РНИК (конторський службовець); КЛЕРК (у деяких зарубіжних країнах). В конторі можна спитати конторника в умовленій формі й одержати від нього адресу помешкання... (В. Словник синонімів української мови
8. клерк — Клерк, -ка; кле́рки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. клерк — КЛЕРК, а, ч. У деяких буржуазних країнах — конторський службовець, діловод; конторник. Він з батьком жив у Нью-Йорку і служив клерком в одній купецькій конторі (Черн., Що робити?, перекл. Словник української мови в 11 томах