кліринг

рос. клиринг

система безготівкових розрахунків між банками, яка ґрунтується на зарахуванні взаємних вимог і зобов'язань. Широко застосовується у внутрішніх і міжнародних розрахунках. . Передумовою розвитку К. було зростання розмірів чекового обороту і відповідного скорочення готівкового обороту. У банківському К., як правило, беруть участь кілька банків, представники яких пред'являють взаємні вимоги і обмінюються платіжними документами. Широке застосування клірингових розрахунків спричинило виникнення спеціальних банківських Інститутів — розрахункових палат, які і здійснюють зарахування взаємних вимог банків. У сфері міжнародних платіжних відносин клірингові розрахунки дістали назву валютного К.. Він передбачає порядок розрахунків між країнами, оснований на взаємозаліках платежів за товари і послуги, рівної вартості за узгодженими цінами так званою кліринговою валютою.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кліринг — Форма розрахунків між підприємствами, банками, державами; компенсація взаємних заборгованостей і зобов'язань без використання платіжних засобів, лише регулюванням сальдо. Універсальний словник-енциклопедія
  2. кліринг — (англ. сlearing) система безготівкових розрахунків, заснована на заліку взаємних вимог та зобов’язань. Широко використовується у внутрішніх та міжнародних розрахунках. К. є дво- та тристоронній. Залежно від способів погашення заборгованості сучасний... Економічний словник
  3. кліринг — КЛІ́РИНГ, у, ч., фін. Система безготівкових розрахунків за товари або послуги, заснована на заліку взаємних вимог і зобов'язань. Кліринг на біржовому ринку має специфіку, пов'язану з типом самої біржі та проведеними на ній операціями (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. кліринг — клі́ринг іменник чоловічого роду взаємне списання боргів Орфографічний словник української мови
  5. кліринг — Отримання, звірка та поточні оновлення інформації, підготовка бухгалтерських та облікових документів, необхідних для виконання угод щодо цінних паперів, визначення взаємних зобов'язань, що передбачає взаємозалік... Словник термінів законодавства України
  6. кліринг — У. Система безготівкових розрахунків, що ґрунтується на залікові взаємних вимог і зобов’язань. Пох. кліринговий: клірингова угода. Літературне слововживання
  7. кліринг — -у, ч., фін. 1》 Отримання, звірка та поточне оновлення інформації, підготовка бухгалтерських та облікових документів, необхідних для виконання угод щодо цінних паперів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. кліринг — клі́ринг (англ. clearing, від clear – очищати, вносити ясність) система безготівкових розрахунків (за продані товари, цінні папери, надані послуги), що грунтується на зарахуванні банками взаємних платіжних вимог сторін, що беруть участь у розрахунках. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. кліринг — КЛІ́РИНГ, у, ч., фін. Розрахунок без оплати готівкою за виконані роботи, продані товари шляхом зарахування взаємних зустрічних платіжних вимог сторін, які беруть участь у цьому; безготівковий розрахунок. Словник української мови в 11 томах