колізійна норма

рос. коллизионная норма

розходження, суперечності між нормами права різних країн, під дію яких підпадають однакові суспільні (економічні, майнові) відносини. Вони можуть розв'язуватися за допомогою колізійних норм, які визначають, чий закон слід застосувати і за яких обставин. Такі правові відносини можуть застосовуватися, коли одна із правових (договірних) сторін є іноземною особою (напр., при укладанні договору про створення спільного з іноземною юридичною особою підприємства). У контрактах, як правило, обумовлюються можливі варіанти правовідносин (зобов'язань за договором), де передбачаються можливі розв'язання суперечностей і обов'язково вказується, за законами якої країни будуть прийматися рішення при розгляді справ у судовому порядку. Внутрішнє право більшості зарубіжних країн дозволяє сторонам міжнародних контрактів самим визначати право країни, на підставі якого регулюватимуться майнові відносини договірних сторін, тобто виходити з принципу автономії волі сторін.