конкуренція

рос. конкуренция

1. Змагальність підприємців, коли їхні самостійні дії обмежують можливості кожного з них впливати на загальні умови реалізації товарів на ринку і стимулюють виробництво тих товарів, які потребує споживач. 2. Основна об'єктивна закономірність товарного виробництва, ринкової економіки, що проявляється у боротьбі (змаганні) товаровиробників, організацій і установ виробничої і невиробничої сфери за кращі умови виробництва і збуту товарів та послуг, завоювання кращих умов і пріоритетів на ринку з метою досягнення максимальних прибутків. За умов вільного підприємництва конкуренція як рушійна сила прогресу здійснюється у різних формах: диверсифікації виробництва, підвищення якості і конкурентоспроможності продукції, у впровадженні науково-технічних досягнень у підприємницьку практику, зростанні ефективності праці. Вона є об'єктивною передумовою економічного розвитку та кращого задоволення потреб населення. Українська держава з перших років незалежності розглядає підтримку економічної конкуренції та боротьбу з монополізмом як найважливіший шлях побудови розвиненої ринкової економіки. Конституція України встановлює, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конкуренція — Конкуре́нція: — матеріальна участь усіх громадян парафії в будуванні нової церкви [VII] — податок на церкву [23;IX] — тут: витрати віруючих на утримання костьолів або церков і утримання парафіяльних будинків [44-1;44-2] — тут... Словник з творів Івана Франка
  2. конкуренція — конкуре́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. конкуренція — Суперництво, змагання. Словник синонімів Караванського
  4. конкуренція — Змагальність підприємців, коли їхні самостійні дії обмежують можливості кожного з них впливати на загальні умови реалізації товарів на ринку і стимулюють виробництво тих товарів, яких потребує споживач. Словник термінів законодавства України
  5. конкуренція — Антагоністичні відносини між особинами, популяціями, видами за ресурси живлення, територію. Словник термінів з агрофітоценології
  6. конкуренція — -ї, ж. 1》 Суперництво в якій-небудь галузі, боротьба за досягнення кращих наслідків; змагання. 2》 Боротьба між товаровиробниками за вигідніші умови виробництва й збуту товарів за товарного виробництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. конкуренція — Змаг, див. конкурс Словник чужослів Павло Штепа
  8. конкуренція — КОНКУРЕ́НЦІЯ, ї, ж. 1. Суперництво в якій-небудь галузі, боротьба за досягнення кращих результатів; змагання (у 1 знач.). Талановитих – бояться, і щоб не було з ними конкуренції, їх оминають (А. Словник української мови у 20 томах
  9. конкуренція — (англ. сompetition) 1. конфліктна ситуація, що, на думку одних, може стимулювати інновації і породжувати нові ідеї, чи, як вважають інші, породжувати неефективність, втрату орієнтації й інтересу до продуктивної праці. Економічний словник
  10. конкуренція — конкуре́нція (від лат. concurrentia – змагання, суперництво) 1. Боротьба між приватними товаровиробниками за вигідніші умови виробництва й збуту товарів. 2. Суперництво між окремими особами, заінтересованими в досягненні певної мети кожний для себе. Словник іншомовних слів Мельничука
  11. конкуренція — Процес, учасники якого, виходячи з власних інтересів, намагаються представити на вільному ринку привабливіші від ін. пропозиції ціни, якості, умов поставки і т.п. чинники, які можуть позитивно вплинути на рішення про здійснення трансакції. Універсальний словник-енциклопедія
  12. конкуренція — СУПЕ́РНИЦТВО (прагнення перемогти, перевершити кого-небудь у чомусь), КОНКУРЕ́НЦІЯ, ЗМАГА́ННЯ. Суперництво за якісь роботи; Суперництво гімнастів; Конкуренція була не тільки серед художників (приватного салону), але й серед продавців (Л. Словник синонімів української мови
  13. конкуренція — Конкуре́нція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. конкуренція — КОНКУРЕ́НЦІЯ, ї, ж. 1. Суперництво в якій-небудь галузі, боротьба за досягнення кращих наслідків; змагання. Конкуренція була не тільки серед художників [приватного салону], але й серед продавців (Дмит., Розлука, 1957, 174); — Вона й ту дівчину.. Словник української мови в 11 томах