контроль

рос. контроль

(від латин. controle — перевірка) — 1. Перевірка виконання завдань. У цьому розумінні К. є елементом організаційно-економічної функції сучасного менеджменту (управління), що передбачає прямий і зворотний зв'язок між керівником і виконавцями і виступає важливим фактором ефективної трудової діяльності і забезпечення реалізації заданої програми. 2. Складова управління економічними об'єктами і процесами, що полягає в спостереженні за об'єктом з метою перевірки відповідності дійсного стану організації, підприємства, установи і їх діяльності, стану, передбаченому законами, інструкціями та іншими нормативними актами. 3. К. над об'єктом, реальна влада, зосередження прав управління об'єктом в одних руках. 4. Дії, пов'язані з перевіркою, контролем. 5. Помітка словом, спеціальним штампом "контроль" або буквою К чи АК (автоматизований контроль) на лівому полі аркуша документа, виконання якого підлягає контролю.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контроль — Як краще сказати: здійснювати контроль чи контролювання? Прилади, механізми звичайно здійснюють контролювання, а люди, організації – контроль. Мовні конструкції з дієсловом здійснювати властиві офіційно-діловому, науковому стилям. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. контроль — контро́ль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. контроль — Ю, ор. -ем. 1. (за чим, над чим, чого). Вживається при віддієслівних іменниках, що означають дію: контроль за роботою підприємства, контроль за (над) правильним використанням коштів. 2. (над чим). Літературне слововживання
  4. контроль — Перевірка; нагляд; (преси) цензура. Словник синонімів Караванського
  5. контроль — -ю, ч. 1》 Перевірка відповідності контрольованого об'єкта встановленим вимогам. Документальний контроль — контроль, що проводиться на основі вивчення, аналізу документів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. контроль — КОНТРО́ЛЬ, ю, ч. 1. Перевірка, облік діяльності кого-, чого-небудь, нагляд за кимсь, чимсь. Коли він виходив із хати, його одежа підлягала контролю, на нього намотували стільки хусток, наче він збирався за тридев'ять земель (М. Словник української мови у 20 томах
  7. контроль — Ю, ч., нарк. Пересвідчення, що шприц потрапив у вену. Контроль зроби. Словник сучасного українського сленгу
  8. контроль — (англ. сontrol) одна з функцій управління, призначення якої – виявлення можливих відхилень величини фактичних параметрів керованої системи від бажаних (мети, завдання, норми і т.д.) із метою забезпечення досягнення організацією своїх цілей. Економічний словник
  9. контроль — контро́ль (франц. controle, від contrerole – подвійний список) 1. Перевірка, облік, спостереження за чим-небудь. 2. Установи, особи, що перевіряють діяльність будь-якої іншої організації або відповідальної особи, звітність тощо. 3. Заключна функція управління. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. контроль — КОНТРО́ЛЬ, КОНТРОЛЮВА́ННЯ, РЕВІ́ЗІЯ, РЕВІЗУВА́ННЯ, ІНСПЕ́КЦІЯ, ІНСПЕКТУВА́ННЯ. Треба було забезпечити контроль над усіма вузлами комунікацій (Ю. Смолич); Був переконаний.. Словник синонімів української мови
  11. контроль — Контро́ль, -ро́лю, -леві (фр. le controle) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. контроль — КОНТРО́ЛЬ, ю, ч. 1. Перевірка, облік діяльності кого-, чого-небудь, нагляд за кимось, чимось. Коли він виходив із хати, його одежа підлягала контролю (Коцюб. Словник української мови в 11 томах