конфіденційний

рос. конфиденциальный

(від латин. confidentia-довір'я) — довірчий, секретний, утаємничений, той, що не підлягає оприлюдненню.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конфіденційний — конфіденці́йний прикметник книжн. Орфографічний словник української мови
  2. конфіденційний — КОНФІДЕНЦІ́ЙНИЙ, а, е. Який не підлягає розголосові; довірчий, таємний (у 2 знач.). Вибравши вільний час, Юрко по-панібратськи взяв Івана під руку й попросив на конфіденційну розмову (С. Чорнобривець); Господиня кав'ярні .. Словник української мови у 20 томах
  3. конфіденційний — [конф'іден'ц'ійнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. конфіденційний — -а, -е, книжн. Який не підлягає розголосові; довірчий, таємний. Конфіденційна інформація — відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. конфіденційний — КОНФІДЕНЦІ́ЙНИЙ, а, е, книжн. Який не підлягає розголосові; довірчий, таємний. Вибравши вільний час, Юрко по-панібратськи взяв Івана під руку й попросив на конфіденційну розмову (Чорн., Визвол. земля, 1959, 216). Словник української мови в 11 томах
  6. конфіденційний — Суто приватний; (лист) довірчий, г. довірочний; (таємний) секретний; (особистий) інтимний; конфіденціяльний. Словник синонімів Караванського
  7. конфіденційний — конфіденці́йний (від лат. confidentia – довір’я) довірчий, секретний, той, що не підлягає розголошенню, публікації. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. конфіденційний — Конфіденція́льний і конфіденці́йний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. конфіденційний — ТАЄ́МНИЙ (який не підлягає розголошенню, тримається в секреті від інших), ПОТАЄ́МНИЙ, ПОТАЙНИ́Й, СЕКРЕ́ТНИЙ, ПРИХО́ВАНИЙ, НЕГЛА́СНИЙ, ЗАЛАШТУНКО́ВИЙ розм., КОНФІДЕНЦІ́ЙНИЙ книжн. (про справу, розмову тощо). Словник синонімів української мови