кон'юнктура

рос. коньюнктура

(латин. conjunctura, від conjungo — поєдную, з'єдную) — сукупність умов, взаємозв'язків, ситуацій, обставин, здатних вплинути на реалізацію певних планів, програм, вирішити справу, досягти певних результатів. Поняття К. пов'язане з розвитком товарного виробництва. Поза його межами воно не існує. Економічний зміст поняття К. полягає у визначенні поточного стану справ (речей) на ринку і ближчої перспективи розвитку економіки країни в цілому або окремих товарних чи регіональних ринків. Охоплюючи і включаючи весь процес розширеного відтворення виробництва і сфери обігу (споживання), поняттям К. характеризують економічні процеси і явища, доступні для безпосереднього спостереження за ринковими процесами (співвідношенням попиту і пропозиції, рівнем цін, ступенем і розвитком товаропровідної мережі, рівнем організації торгівлі і культурою обслуговування, засобами формування попиту і ступенем його задоволення тощо) крізь призму сфери обміну для їх кількісної і якісної оцінки з метою прогнозування ринкових процесів і їх регулювання.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кон'юнктура — [конйунктура] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
  2. кон'юнктура — -и, ж. 1》 Сукупність певних умов, збіг обставин, стан речей, здатний впливати на вирішення, розв'язання якої-небудь справи, питання тощо. 2》 ек. Сукупність ознак, які характеризують стан товарного господарства (рух цін, розміри випуску продукції тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кон'юнктура — Сукупність показників економічного життя, які характеризують стан економіки певної країни чи ринку, дозволяють оцінити тенденції розвитку. Універсальний словник-енциклопедія
  4. кон'юнктура — КОН'ЮНКТУ́РА, и, ж. 1. Сукупність певних умов, збіг обставин, стан речей, здатних впливати на вирішення якої-небудь справи, розв'язання якогось питання і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. кон'юнктура — кон'юнкту́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови