латифундія

рос. латифундия

велике земельне володіння.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. латифундія — У стародавньому Римі вел. земельні маєтки, що виникли, внаслідок привласнення орендованих публічних земель, відбирання ґрунтів у дрібних землеробів за борги або скуповування за безцінь під час проскрипцій; вел. земельні володіння магнатів, церкви і монастирів (зокрема, в середньовіччі). Універсальний словник-енциклопедія
  2. латифундія — -ї, ж. У Стародавньому Римі – великий приватний маєток, де використовувалася праця рабів. || Велике приватне земельне володіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. латифундія — ЛАТИФУ́НДІЯ, ї, ж. У стародавньому Римі – великий приватний маєток, де використовувалась праця рабів. Вперше латифундії виникли в Древньому Римі в II ст до нашої ери, коли римська знать почала займати громадські землі підкорених племен (з наук.-попул. Словник української мови у 20 томах
  4. латифундія — ЛАТИФУ́НДІЯ, ї, ж. У стародавньому Римі — великий приватний маєток, де використовувалась праця рабів. В Італії і Сіцілії були великі маєтки римських рабовласників, які називались латифундіями (Іст. стар. Словник української мови в 11 томах
  5. латифундія — латифу́ндія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. латифундія — латифу́ндія (лат. latifundium, від latus – широкий і fundus – земля, маєток) велике приватне земельне володіння, маєток, помістя. Словник іншомовних слів Мельничука