лихвар

рос. ростовщик

окремі особи — власники майнового, фінансового капіталу, що формують свій капітал за рахунок надання позики (грошима, сільгосппродуктами) на кабальних умовах за сплату дуже високих процентів.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лихвар — лихва́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лихвар — (позикодавець) кредитор, жм. позичайло, зн. лупій, дерій. Словник синонімів Караванського
  3. лихвар — див. скупий; хабарник Словник синонімів Вусика
  4. лихвар — -я, ч. Той, хто позичає гроші за великий процент. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лихвар — ЛИХВА́Р, рідко ЛИХВЯ́Р, я́, ч. Той, хто позичає гроші під високі відсотки. Я вже міркував над цим ділом, не раз міркував. Ось що я вам скажу. Що лихварі та німці позакуплювали навкруги землі, то, либонь, чи не вони і спаскуднили народ? (М. Словник української мови у 20 томах
  6. лихвар — (англ. loan shark) особа, що дає гроші в позику під високі відсотки. Економічний словник
  7. лихвар — ЛИХВА́Р (той, хто позичає гроші за великий процент), ЛУПІ́Й фам. діал. Лихвар і п'яниця — Се два побратими (І. Франко); Кожний пригадував багачеві всі його колишні справи, всякий спішився викричати лупіям усі свої задавнені болі (П. Козланюк). Словник синонімів української мови
  8. лихвар — Лихва́р, -ря́, -ре́ві; -варі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. лихвар — ЛИХВА́Р, я́, ч. У буржуазному суспільстві — той, хто позичає гроші за великий процент. Селяни-кріпаки терпіли не тільки від поміщиків, але й від лихварів, сільських багачів-мироїдів, цісарських урядовців (Іст. укр. літ. Словник української мови в 11 томах