локо

рос. локо

1. Одна з умов угоди купівлі-продажу, згідно з якою ціна, що призначається продавцем за товар і послугу, не включає витрат, пов'язаних з подальшим транспортуванням товару. 2. Угода купівлі-продажу валюти або цінних паперів, що укладається на біржі і за якою розрахунок готівкою проводиться на тій самій біржі.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. локо — ло́ко (від лат. loco – на місці) 1. Ціна товару, визначена за місцем перебування його (без урахування доставки). 2. Операція з іноземною валютою або цінними паперами, розрахунок за якою провадять готівкою на тій самій біржі, де було здійснено її. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. локо — невідм. 1》 Купівля і продаж іноземних валют і цінних паперів із розрахунками за них на біржі, де було укладено угоду. 2》 Умова, за якої в ціну за товар не включаються витрати за доставку товару. || Ціна товару, визначена за місцем його перебування (без урахування доставки). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. локо — ло́ко іменник середнього роду операція купівлі-продажу валюти або цінних паперів з розрахунком на біржі, де було укладено угоду; Орфографічний словник української мови
  4. локо — (англ. locko) 1. ціна товару, визначена за місцем його перебування (без урахування доставки). 2. операція з іноземною валютою або цінними паперами, коли розраховуються готівкою на тій самій біржі, де її здійснюють. Економічний словник