макроекономіка
рос. макроэкономика
галузь економічної науки, що вивчає взаємозв'язки, аналізує, узагальнює і прогнозує великомасштабні структури, сегменти (сектори), програми, явища і процеси, які належать до економіки країни в цілому: вивчає взаємозв'язки між важливими структурними пропорціями, узагальнюючими показниками економіки, які дають можливість уявити загальну картину, основні тенденції, напрями економічного розвитку країни. Такими є пропорції (показники) національного доходу, розподілу робочої сили, структури капітальних вкладень, нагромадження у сфері споживання тощо. У М., порівняно з мікроекономікою, змінюється роль економічних агентів. У мікроекономіці основними фігурами (її складовими, суб'єктами) є окремий споживач, господарство, фірма. У М. — держава, наявність якої хоча і визначається мікроекономікою, але не як першорядним чинником. На макрорівні, окрім того, вивчається поведінка нових економічних агентів — напр., вплив на народне господарство інших національних економік — суб'єктів міжнародного економічного співробітництва. Об'єкт дослідження М. — це система агрегованих показників, що являють собою сукупність багатьох економічних одиниць, об'єднаних в єдину цілісність, одиницю. Таке агрегування поширюється на всі показники, що характеризують стан і розвиток національної економіки, — загальний обсяг виробництва національного доходу, загальний обсяг зайнятості, загальний обсяг інвестицій, загальний обсяг попиту і пропозиції. Як наука, М. виникла дещо пізніше, ніж мікроекономіка, — в 30-х роках ХХ ст. під впливом знаного вченого-економіста Дж. Кейнса. Вважають, що традиційно М. відповідає на такі питання: якими критеріями визначається величина виробленого національного доходу і рівень зайнятості; від чого залежить діловий цикл, кон'юнктурні зміни в економіці; яка природа інфляції; природа виникнення і шляхи розв'язання зовнішньоекономічної взаємодії національних економік; як здійснюється економічне зростання. Кейнсіанська школа виробила систему понять, критеріїв, методологічні інструментарії економічного аналізу, які стали основоположними для економістів багатьох шкіл і напрямів, т.зв. кейнсіанців.
Значення в інших словниках
- макроекономіка — макроеконо́міка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- макроекономіка — -и, ж. Система взаємозв'язків різних галузей і сфер промисловості, сільського господарства. || Економічна наука, що вивчає взаємозв'язки й пропорції розвитку народного господарства в цілому та окремих його галузей. || Галузь економічної науки, що вивчає статистичні аспекти економіки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- макроекономіка — МАКРОЕКОНО́МІКА, и, ж. Економічна наука, що вивчає статистичні аспекти економіки в цілому та окремих її галузей. Як на рівні мікроекономіки, так і на рівні макроекономіки відбуваються зміни на рівні управління (техноструктури) (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- макроекономіка — макроеконо́міка (від макро... і економіка) економічна наука, що вивчає взаємозв’язки і пропорції розвитку народного господарства в цілому і окремих його галузей. Це дає можливість уявити загальну картину, основні тенденції, напрями економічного розвитку країни. Словник іншомовних слів Мельничука
- макроекономіка — Розділ економічної науки, предметом дослідження якого є національна економіка в цілому, зокрема, національний дохід, рівень зарплат і зайнятості, споживання та інвестиції, платіжний баланс та економічний ріст. Універсальний словник-енциклопедія