макулатура

рос. макулатура

1. Відходи виробництва, побуту, серед них паперові, картонні, будь-які речі з інших матеріалів, що втратили своє первісне призначення, але придатні для переробки. 2. Безперспективні цінні папери, які мають надзвичайно низький рейтинг.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. макулатура — макулату́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. макулатура — -и, ж. 1》 Бракована друкарська продукція, а також ні на що не придатний, використаний папір та залишки паперу, які йдуть на переробку. 2》 перен., зневажл. Про бездарний, позбавлений будь-якої вартості літературний твір (або твори). 3》 перен., зневажл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. макулатура — МАКУЛАТУ́РА, и, ж. 1. Бракована друкарська продукція, а також ні на що не придатний, використаний папір та залишки паперу, які йдуть на перероблення. Словник української мови у 20 томах
  4. макулатура — макулату́ра (від лат. macula – пляма) 1. Папір або картон, зіпсований в поліграфічному виробництві, обрізки, старі газети, книги тощо, які використовують для технічних потреб або для переробки на паперових фабриках. 2. Переносно – бездарно написаний літературний твір. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. макулатура — МАКУЛАТУ́РА, и, ж. 1. Бракована друкарська продукція, а також ні на що не придатний, використаний папір та залишки паперу, які йдуть на переробку. Макулатура є найдешевшою сировиною, вона дає ще змогу зберегти колосальну кількість деревини (Рад. Укр., 16. Словник української мови в 11 томах