манто

Значення в інших словниках

1. манто — манто́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. манто — див. ПАЛЬТО. Словник синонімів Караванського
3. манто — I м`антоневідм., с. Пояснювальний текст акції, облігації тощо. Акційне манто — стан фірми, яка не здійснює підприємницьку діяльність, проте зберігається як юридична особа, що функціонує чисто формально; тіньове підприємство. II мант`оневідм., с. Широке жіноче пальто, перев. хутряне. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. манто — див. мантилья Словник чужослів Павло Штепа
5. манто — МАНТО́, невідм., с. Широке жіноче пальто, переважно хутряне. В цю мить двері [вагона] з гуркотом відсунулись, і на порозі він бачить в розкішному котиковому манто молоду жінку (Олесь Досвітній); Високі двері рвучко, ніби їх рвонула буря... Словник української мови у 20 томах
6. манто — манто́ (франц. manteau) широке жіноче пальто, звичайно хутрове. Словник іншомовних слів Мельничука
7. манто — ШУ́БА (верхній зимовий одяг з хутра, на хутрі, перев. з довгими полами), ДОХА́, ХУ́ТРО, ФУ́ТРО діал.; МАНТО́ (широка жіноча); ШУ́БКА, ХУТРЯ́НКА розм., ФУТЕ́РКО діал. (коротка, легка жіноча або дитяча). Словник синонімів української мови
8. манто — МАНТО́, невідм., с. Широке жіноче пальто, переважно хутряне. В цю мить двері [вагона] з гуркотом відсунулись, і на порозі він бачить в розкішному котиковому манто молоду жінку (Досв., Вибр., 1959, 206); Стояла жінка.. в червоному драповому манто (Смолич, Театр.., 1946, 31). Словник української мови в 11 томах