мікроекономіка

рос. микроэкономика

галузь економічної науки, що вивчає економічні пропорції в межах окремої ланки економіки, маломасштабного виробництва, окремого підприємства, фірми. Вона передбачає характеристику економічної поведінки первинних суб'єктів ринку — виробників, споживачів, фірм, механізм і ефективність прийняття підприємницьких рішень та індивідуального вибору. У центрі економічного аналізу знаходиться економічний суб'єкт, що намагається задовольнити свої потреби за допомогою обмежених ресурсів. М. вивчає поведінку суб'єктів економіко-господарських відносин в процесі виробництва, розвитку, обміну і споживання; вона виходить з принципу раціональної поведінки економічного агента, котра спрямована на дослідження його цільової функції; розглядає такі питання, як суспільний добробут, справедливість, рівність у розподілі доходів, невідповідність ринкового механізму в розв'язанні деяких суперечностей економічного розвитку. Під методологією М. слід розуміти сукупність методів пізнання, що застосовуються даною наукою. Для сучасної М. не існує проблеми продуктивної і непродуктивної праці. Вся праця, яка приносить прибуток, є продуктивною працею.