наукоємність

рос. наукоемкость

показник, що характеризує ступінь наукової забезпеченості і використання у виробничих процесах, підприємницькій і іншій діяльності науково-дослідних, проектно-конструкторських, Інжинірингових розробок і винаходів. Він визначається питомою вагою витрат, вкладених у науково-технічні проекти чи інші розробки в ціні продукції (сумі послуг).

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наукоємність — -ності, ж. Міра наукового забезпечення якої-небудь галузі виробництва, господарства та інших видів діяльності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наукоємність — НАУКОЄ́МНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до наукоє́мний. Фактор наукоємності виявляється в тому, що підприємства, насамперед найновіших галузей, тяжіють до великих наукових центрів, міст і міських агломерацій (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах