національний дохід

рос. национальный доход

частина сукупного суспільного продукту, що залишається після заміщення спожитих у процесі виробництва засобів виробництва, тобто новостворена вартість (як результат затраченої у процесі виробництва новоприкладеної живої праці). Н.ї). є одним із узагальнюючих показників результатів суспільної праці за певний час (як правило, рік). Обчислюють його як різницю між обсягом сукупного суспільного продукту і обсягом матеріальних затрат по всіх галузях виробництва у фактично діючих і порівняльних цінах. Його ще можна визначати як суму всіх доходів за рік у вигляді заробітної плати, промислового і торгового прибутку, процентів на вкладені капітали. Це сума змінного капіталу і додаткової вартості. За натурально-речовою формою Н.о. складається з усієї маси вироблених за рік предметів споживання і тієї частини засобів виробництва, що їх використовують для розширення виробництва та задоволення інших суспільних потреб. Н.д., як і сукупний суспільний продукт, створюється в сфері матеріального виробництва. У невиробничій сфері (державне управління, культура, медицина, обслуговування населення тощо) матеріальні блага не виробляються і, отже. Н.д. не створюється. Н.о. є джерелом доходів усіх соціальних груп населення країни і водночас відображає економічну могутність держави.