непродуктивна праця

рос. непродуктивный труд

праця, що не уречевлюється в матеріальному продукті, але є суспільне корисною і необхідною для забезпечення виробництва матеріальних благ. Н.п. застосовується головним чином у невиробничій сфері (освіта, охорона здоров'я, культура, наука, управління, збройні сили тощо). Затрати її зумовлені необхідністю організації відтворення суспільного продукту й суспільства в цілому, організації споживання матеріальних благ та задоволення матеріальних і духовних потреб людей тощо. З розвитком та ускладненням виробництва Н.п. має тенденцію до зростання. Проте зростання цих затрат має обмежуватись рівнем ефективності продуктивної праці, яка є джерелом усіх матеріальних благ.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me