номінальний

рос. номинальный

(латин. nominalis — іменний) -той, що існує умовно (тільки за назвою), не виконує свого призначення, своїх функцій.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. номінальний — номіна́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. номінальний — ФІН. обчислений у грошах; (керівник) формальний. Словник синонімів Караванського
  3. номінальний — [ном'інал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. номінальний — -а, -е. 1》 фін. Який виражається грошовою вартістю. Номінальна величина — а) розрахункова, документально зафіксована, позначена величина, відносно якої здійснюється порівняння реальних величин, що відхиляються від неї; б) економічна величина... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. номінальний — Названий Словник чужослів Павло Штепа
  6. номінальний — НОМІНА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. фін. Який виражається грошовою вартістю. Номінальна зарплата. 2. Який тільки має яку-небудь назву, але не виконує своїх функцій, обов'язків і т. ін. Володіння англійців було лише номінальне. Словник української мови у 20 томах
  7. номінальний — номіна́льний (від лат. nominalis – іменний) той, що існує тільки за назвою, на папері, не виконує свого призначення; ¤ н-а ціна – див. номінал; ¤ н-а заробітна плата – заробітна плата в грошовій формі. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. номінальний — Номіна́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. номінальний — НОМІНА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. фін. Який виражається грошовою вартістю. Номінальна зарплата. 2. Який тільки має яку-небудь назву, але не виконує своїх функцій, обов’язків і т. ін. Володіння англійців було лише номінальне. Словник української мови в 11 томах