нонсенс

рос. нонсенс

(англ. nonsense, від латин. non — ні і sensus — сенс) — безглуздість, нісенітниця, суперечливість.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нонсенс — но́нсенс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. нонсенс — див. нісенітниця Словник синонімів Вусика
  3. нонсенс — -у, ч., книжн. Безглуздя, нісенітниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нонсенс — Нісенітниця, дурне Словник чужослів Павло Штепа
  5. нонсенс — НО́НСЕНС, у, ч., книжн. Безглуздя, нісенітниця. – Ви дозволили собі опублікувати статтю в журналі, в якій гіпотезу знову ж таки дозволили собі подати, як наукове відкриття. Це нонсенс (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
  6. нонсенс — но́нсенс (англ. nonsense, від лат. non – ні і sensus – смисл) безглуздість, нісенітниця. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. нонсенс — БЕЗГЛУ́ЗДЯ (думки, висловлювання, слова і т. ін., позбавлені здорового глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, НО́НСЕНС книжн., ДУ́РІСТЬ розм., ДУ́РОЩІ мн., розм., ГЛУ́ПСТВО рідше, АБСУ́РД підсил., БРЕДНЯ́ (БРИДНЯ́) підсил.; АБИ́ЩО, АХІНЕ́Я підсил. розм., ДУРНИ́ЦЯ підсил. Словник синонімів української мови
  8. нонсенс — НО́НСЕНС, у, ч., книжн. Безглуздя, нісенітниця. — Ви дозволили собі опублікувати статтю в журналі, в якій гіпотезу знову ж таки дозволили собі подати, як наукове відкриття. Це нонсенс (Рибак, Час.., 1960, 787). Словник української мови в 11 томах