норма виробітку

рос. норма выработки

кількість одиниць продукції, операцій або інших показників роботи, яку працівник повинен виконати за певний відрізок часу. Н.в. на підприємствах залежить від специфіки галузі, технічного устаткування, технології виробництва тощо. Визначають її діленням денної (змінної) тривалості робочого часу, на норму часу на одиницю продукції (або роботу). За способами встановлення розрізняють технічно обґрунтовані Н. в., дослідно-статистичні та дослідні. Н.в. є показником продуктивності праці і основою оплати праці робітників-відрядників.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. норма виробітку — (англ. rate of output) це встановлений обсяг роботи (кількість одиниць продукції), який працівник чи група працівників відповідної кваліфікації повинні виконати (виготовити, перевезти та ін.) за одиницю робочого часу в певних організаційно-технічних умовах. Економічний словник