норми споживання

рос. нормы потребления

науково обґрунтована кількість матеріальних благ і послуг, що забезпечують людині найсприятливіші умови всебічного розвитку та задоволення фізичних і духовних потреб. Науково обґрунтовані Н.с. обчислювались на основні продукти харчування (м'ясопродукти, молокопродукти, хлібопродукти, рибопродукти, картопля, овочі, фрукти та ін.), найважливіші непродовольчі товари (одяг, взуття, трикотажні вироби тощо), товари тривалого користування (телевізори, холодильники, пральні машини, меблі, автомобілі, спорттовари тощо), різні послуги (житлова площа, комунальні, транспортні і побутові послуги, послуги культосвітніх закладів та ін.). Н.с. обчислювались у цілому по країні, окремі з них — по місту і селу з розрахунку на одну людину. Н. с. товарів тривалого користування, окремих видів послуг встановлювались у розрахунку на одну сім'ю або на 100 сімей. Із зміною соціально-економічних умов життя у зв'язку з реформуванням економіки України на ринкових засадах раціональні Н.с. втратили те значення, яке вони мали при державному плануванні економіки і життєвого рівня населення. В сучасних умовах Н.с. деяких продуктів і товарів використовують для встановлення мінімально можливого набору "споживчого кошика" з метою визначення мінімальної "межі забезпеченості" і на цій основі мінімальних розмірів заробітної плати і пенсій.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me