нумератор

рос. нумератор

(латин. numerator — лічильник) — апарат, за допомогою якого проставляють цифри (нумери) на документах (нумерують).

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нумератор — нумера́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. нумератор — -а, ч., спец. 1》 Апарат для нумерування квитків, купонів і т. ін. 2》 Пристрій на електричному дзвінку, що вказує номери місць, звідки подано сигнал (у готелі і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нумератор — НУМЕРА́ТОР, а, ч., спец. 1. Апарат для нумерування квитків, купонів і т. ін. 2. Пристрій на електричному дзвінку, що вказує номери місць, звідки подано сигнал (у готелі і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  4. нумератор — нумера́тор (від лат. numerator – лічильник) апарат, за допомогою якого проставляють цифри на документах. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. нумератор — Нумера́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. нумератор — НУМЕРА́ТОР, а, ч., спец. 1. Апарат для нумерування квитків, купонів і т. ін. 2. Пристрій на електричному дзвінку, що вказує номери місць, звідки подано сигнал (у готелі і т. ін.). Словник української мови в 11 томах