ом
рос. ом
одиниця електричного опору; опір провідника, в якому проходить струм в і а з напругою і в на кінцях провідника. Походить від прізвища німецького фізика Г.-С.Ома.
Джерело:
Eкономічна енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Ом — Ом прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- ом — -а, ч. Міжнародна одиниця електричного опору (Ом). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ом — ОМ, а, ч. Одиниця виміру електричного опору. За одиницю опору беруть опір, що його має ртутний стовпчик завдовжки 106,3 см, перерізом в 1 мм² при 0°С. Ця одиниця називається омом (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- ом — Одиниця електричного опору; опір провідника, в якому тече струм в 1 а при напрузі 1 в на кінцях провідника. Від прізвища німецького фізика Г.-С. Ома. Словник іншомовних слів Мельничука
- Ом — I (Ohm) Ґеорґ Симон, 1787-1854, нім. фізик; праці з електрики, акустики, оптики і кристалооптики; найважливіше відкриття — основний закон електричного струму (закон О.). II одиниця електричного опору в системі СІ; 1 Ом = 1 В/А. Універсальний словник-енциклопедія
- ом — ОМ, а, ч. Одиниця виміру електричного опору. За одиницю опору беруть опір, що його має ртутний стовпчик завдовжки 106,3 см, перерізом в 1 мм² при 0° С. Ця одиниця називається омом (Фізика, II, 1957, 109). Словник української мови в 11 томах