оптичний диск
рос. оптический диск
1. Алюмінієвий диск з пластиковим покриттям для збереження і відтворення високоякісних зображень і звуків. Використовується для комп'ютерного зберігання інформації і відеозапису із застосуванням цифрової техніки запису, аналогічної для звукових компактних дисків. 2. Диск для запису і читання інформації за допомогою лазерного променя. Інша назва — відеодиск.
Джерело:
Eкономічна енциклопедія
на Slovnyk.me