основні фонди

рос. основные фонды

засоби праці, що беруть участь у процесі виробництва протягом багатьох циклів і поступово, в міру зношування, переносять свою вартість на вироблену продукцію, зберігаючи при цьому свою натуральну форму. О.ф. є основою національного багатства країни. Вони поділяються на виробничі й невиробничі. До складу виробничих входять такі види засобів праці: виробничі споруди, силові й робочі машини, транспортні засоби, вимірювальні та регулювальні прилади, пристрої та лабораторне устаткування, інструменти й господарський інвентар (що використовують більше року), робоча й продуктивна худоба, маточне поголів'я птиці й бджолосім'ї, багаторічні насадження та ін. До складу невиробничих О.ф. належать: будинки й споруди, устаткування й транспортні засоби установ та організацій житлово-комунального господарства, культурно-побутового обслуговування населення, охорони здоров'я, освіти, науки, мистецтва, управління та оборони.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. основні фонди — Матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей... Словник термінів законодавства України
  2. основні фонди — (англ. fixed assets) засоби праці, які беруть участь у процесі виробництва протягом багатьох циклів, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, і поступово, в міру зношення, переносять свою вартість на продукцію, що виробляється. Економічний словник
  3. основні фонди — Складова частина підприємства, що включає машини, обладнання, приміщення з терміном використання, тривалішим, ніж 1 рік, і ціною (вартістю), вищою від квоти, встановленої відповідними положеннями. Універсальний словник-енциклопедія