позаштатні працівники

рос. внештатные работники

робітники і службовці, які виконують на підприємстві, в установі, організації роботу без зарахування їх до штатного (спискового) складу. Підставою виникнення трудових правовідносин з позаштатними працівниками є укладення з ними трудової угоди на постійні чи тимчасові роботи на певний або на невизначений строк.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me