поповнення

Значення в інших словниках

1. поповнення — попо́внення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. поповнення — [попоўнеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
3. поповнення — -я, с. 1》 Дія за знач. поповнити. 2》 Те, чим поповнюють що-небудь або чим поповнюється щось. 3》 Військові частини, люди, які прибувають на підмогу або на доукомплектування. || Нові фахівці, що приходять в яку-небудь галузь науки, техніки, мистецтва, господарства і т. ін., нові учасники чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поповнення — ПОПО́ВНЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. попо́внити. Гітлер з шкіри пнувся, виловлюючи для поповнення втрат у армії буквально все живе в країні (В. Козаченко); Дальший розвиток науки вимагає постійного поповнення кадрів наукових працівників (з газ.). Словник української мови у 20 томах
5. поповнення — Попо́внення, -ння; -нення, -нень і -неннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. поповнення — ПОПО́ВНЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. попо́внити. Гітлер з шкіри пнувся, виловлюючи для поповнення втрат у армії буквально все живе в країні (Коз. Словник української мови в 11 томах