почасова оплата праці

рос. повременная оплата труда

форма оплати праці, в основі якої лежить принцип залежності величини заробітної плати від кількості робочого часу, відпрацьованих годин. Заробітна плата визначається множенням кількості відпрацьованих годин на погодинну тарифну ставку оплати праці, встановлену для цієї категорії працівників.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me