правоздатність спеціальна
рос. правоспособность специальная
здатність громадянина чи організації, установи — суб'єкта правових відносин мати певні додаткові права, які стосуються окремих специфічних правових, майнових, політичних, соціальних відносин, пов'язаних з певним становищем особи — службовим, соціальним, політичним, фізичним, фізіологічним (напр., службової особи — військовослужбовця, митника, нотаріуса, лікаря, дипломата, автоінспектора).
Джерело:
Eкономічна енциклопедія
на Slovnyk.me