прибуток

рос. прибыль

грошовий вираз частини чистого доходу, який створюється на підприємствах і використовується державою та підприємствами для розвитку виробництва і забезпечення соціальних потреб членів колективу. Основним джерелом П. є додатковий продукт, що його створюють працівники сфери матеріального виробництва. Обчислюють П. як різницю між оптовою ціною підприємства (ціною виробника) та собівартістю реалізованої продукції.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прибуток — прибу́ток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. прибуток — Зиск, (з акцій) дивіденд; П. ВИГОДА, користь; ФР. приріст, збільшення. Словник синонімів Караванського
  3. прибуток — див. вигода Словник синонімів Вусика
  4. прибуток — -тку, ч. (мн. прибутки, -ів). 1》 Сума, яка складає різницю між доходом і витратами. || Дохід, джерелом якого є додаткова вартість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. прибуток — ПРИБУ́ТОК, тку, ч. 1. Сума, яка складає різницю між доходом і витратами. Гроші [на будівництво читальні] має збирати Павло Гаєвий .. При читальні закладають крамницю, а прибутками цеї [цієї] крамниці сплачуватимуть ті гроші (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. прибуток — (англ. рrofit) перевищення доходів від продажу товарів та послуг над витратами на виробництво і продаж цих товарів; один із найважливіших показників фінансових результатів господарської діяльності підприємства, підприємця. Економічний словник
  7. прибуток — Різниця між доходами від продажу товарів, виробів і послуг та усіма витратами, які були зроблені, аби цей продаж відбувся. Універсальний словник-енциклопедія
  8. прибуток — ДОХІ́Д (ДОХО́Д) (гроші або матеріальні цінності, одержувані в результаті якоїсь діяльності), ДОСТА́ТКИ (ДОСТА́ТОК рідше), СТА́ТКИ (СТА́ТОК рідше), ПРИХІ́Д заст., БАРИ́Ш заст., ПРОФІ́Т зах.; ПРИБУ́ТОК, ЗИСК, ДОРО́БОК діал. Словник синонімів української мови
  9. прибуток — Прибу́ток, -тку; -бу́тки, -тків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. прибуток — ПРИБУ́ТОК, тку, ч. 1. Сума, яка складає різницю між доходом і витратами. Гроші [на будівництво читальні] має збирати Павло Гаєвий.. При читальні закладають крамницю, а прибутками цеї [цієї] крамниці сплачуватимуть ті гроші (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах
  11. прибуток — Прибуток, -тку м. Прибыль. З прибутку голова не болить. Ном. № 9834. Чи мали який прибуток з садочку? О. 1862. IX. 115. Словник української мови Грінченка