природне середовище

рос. природная среда

зовнішня природа, що оточує суспільство і відносно якої встановлено певний правовий режим: порядок обов'язкової поведінки людей щодо природи як об'єкта права виключної власності однієї держави, кількох держав або людства планети. До П.с. включають живу природу, клімат, атмосферне повітря, гідросферу, ґрунти, мінеральні ресурси. Правове регулювання полягає у прийнятті законів про охорону природи від виснаження, руйнування, забруднення.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me