підряд

рос. подряд

договір, відповідно до якого одна сторона (підрядник) зобов'язується під свою відповідальність виконати за завданням другої сторони (замовника) певну роботу з використанням власних матеріалів або матеріалів замовника за певну плату. Оплачується тільки готовий результат, зданий замовникові. Підрядник може залучати до виконання й інших працівників (фірм), які виконують функцію субпідрядника, а підрядник стає генеральним підрядником.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підряд — підря́д 1 іменник чоловічого роду зобов'язання підря́д 2 іменник чоловічого роду підрозділ класифікації тваринного світу підря́д 3 прислівник один за одним незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. підряд — пр., поспіль, без перебору; послідовно, по черзі, по порядку; (кілька днів) без перерви; (з ппр. сл. усе) усе без винятку, геть чисто все. Словник синонімів Караванського
  3. підряд — див. близько; зовсім Словник синонімів Вусика
  4. підряд — I -у, ч. Зобов'язання виконувати роботу на чиє-небудь замовлення за певну оплату або робота, що виконується за таким зобов'язанням. Бригадний підряд. II присл. Послідовно, один за одним. || Без перерви, протягом якогось відрізку часу. || перев. у сполуч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підряд — 1. поспіль, заспіль, усуціль, всуціль, гамузом, ураз, разом, гуртом, водночас, див. зряду 2. (будівел.) див. контракт хохл. (подряд) поспіль Словник чужослів Павло Штепа
  6. підряд — ПІДРЯ́Д¹, у, ч. Зобов'язання виконувати роботу на чиє-небудь замовлення за певну оплату або робота, що виконується за таким зобов'язанням. [Котя:] Є підряд –- пароплав грузити (І. Словник української мови у 20 томах
  7. підряд — ПІДРЯ́Д (один за одним; без перерви); ПО́СПІЛЬ, ПОСЛІДО́ВНО, УРЯ́Д (ВРЯД), ЗРЯ́ДУ розм., ПО́КОТОМ розм., О́БРЯДНО діал., ПО́МІЖ діал. Шукала (Маруся) сухих дров, але мало знаходила: трафилося підряд кілька дощистих днів (Г. Словник синонімів української мови
  8. підряд — Підря́д, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. підряд — ПІДРЯ́Д¹, у, ч. Зобов’язання виконувати роботу на чиє-небудь замовлення за певну оплату або робота, що виконується за таким зобов’язанням. Сам Лейба залежав од свого вищого начальника,.. Лейзора Рабиненка, що держав у Стеблеві підряд у заводах (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах