ревальвація
рос. ревальвация
1. Офіційне підвищення золотого вмісту національної валюти або фактичне підвищення валютного курсу відносно міжнародних валютних грошових одиниць. Один із методів стабілізації внутрішнього грошового обігу після подолання інфляції. 2. Переоцінка балансу, зокрема його основного капіталу і резервів, з тим, щоб врахувати ефект знецінення грошей.
Джерело:
Eкономічна енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ревальвація — ревальва́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ревальвація — [реивал'вац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- ревальвація — -ї, ж. Вид грошової реформи з метою стабілізації валюти; підвищення державного курсу паперових грошей щодо золота або іноземної валюти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ревальвація — РЕВАЛЬВА́ЦІЯ, ї, ж., фін. Збільшення золотого вмісту або підвищення курсу національної чи міжнародної регіональної валютно-грошової одиниці щодо валют інших країн, міжнародних валютно-грошових одиниць; протилежне девальвація. Словник української мови у 20 томах
- ревальвація — (англ. rеvаluаtіon) підвищення курсу національної або міжнародної грошової одиниці щодо валют інших країн. Р. для країни, що її здійснює, є можливістю дешевше придбати іноземну валюту, яка збігається з інтересами імпортерів товарів і експортерів капіталу. Економічний словник
- ревальвація — ревальва́ція (від ре... і вальвація) вид грошової реформи з метою стабілізації капіталістичної валюти: підвищення державного курсу паперових грошей щодо золота або іноземної валюти. Протилежне – девальвація. Словник іншомовних слів Мельничука
- ревальвація — Ревалюація грошей; в системі сталих курсів передбачене законом підвищення курсу певної валюти щодо валют закордонних (протилежне — девальвація). Універсальний словник-енциклопедія