1. Eкономічна енциклопедія

резервація

рос. резервация

1. Збереження будь-чого, залишення про запас, у резерві. 2. Залишення за собою права знову повернутися до будь-якого питання. 3. Територія, природні багатства якої перебувають під особливою охороною держави, заказник, заповідник.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. резервація — резерва́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. резервація — РЕЗЕРВАЦІЯ – РЕЗЕРВАТ Резервація, -ї, ор. -єю. 1. Залишення когось у резерві: резервація військ. 2. Місце примусового оселення корінних мешканців. Літературне слововживання
  3. резервація — -ї, ж. 1》 Збереження чого-небудь у резерві (у 3 знач.). 2》 У деяких країнах – місце відокремленого поселення корінних жителів. 3》 Територія, природні багатства якої перебувають під особливою охороною держави; заповідник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. резервація — РЕЗЕРВА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Збереження чого-небудь у резерві (у 1 знач.). Він виступає проти всіх заходів, спрямованих на ліквідацію фашистських резервацій (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  5. резервація — резерва́ція, резерва́т (від лат. reservatio – зберігання) 1. Зберігання чого-небудь, залишення в запасі, в резерві. 2. Залишення за собою права знову повернутися до якогось питання. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. резервація — РЕЗЕРВА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Збереження чого-небудь у резерві (у 3 знач.). Він виступає проти всіх заходів, спрямованих на ліквідацію фашистських резервацій (Смолич, Після війни, 1947, 72). Словник української мови в 11 томах