рента земельна

рос. рента земельная

економічна категорія за умов товарного виробництва, що відображає економічну форму реалізації права власності на землю як головного засобу виробництва в сільському господарстві. Р.з. є частиною додаткової вартості, яку створюють працівники у сільському господарстві, а привласнює її держава як землевласник, а також орендарі. Розрізняють дві форми Р.з. — абсолютну та диференційну. Абсолютна Р.з. становить надлишок вартості вироблених с. -г. продуктів над ціною їх виробництва. Диференційна Р.з. зумовлена монополією на землю як об'єкт господарювання і є наслідком обмеженості землі та її зайнятості окремими господарствами. Розрізняють диференційну Р.з. І і II. Диференційна Р.з. І виникає як додатковий рентний дохід. зумовлений вищою родючістю землі чи вигіднішим місцерозташуванням її до споживачів с.-г. продукції. Диференційна Р.з. II є результатом різної ефективності додаткових капітальних вкладень у сільське господарство, тобто вона пов'язана з інтенсифікацією с.-г. виробництва. Прибуток у формі диференційної ренти отримують господарства, що орендують землю у держави. Діюча в сучасних умовах податкова система не пристосована до оподаткування рентних доходів у формі диференційної ренти І і II. Із завершенням економічної оцінки земель і створенням земельного кадастру стане можливим вилучати диференційну ренту безпосередньо за земельним оподаткуванням.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me